Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Андрюшкин дневник
Да пошли вы все нахер, я расскажу вам, как я вчера культурно пободяжил с кодеином и гулял по торговому центру, а вы то сидите в своих скучных контурах и читаете этот текст, бормоча про себя "какой же он лох".
В общем, я задумался о закладках конкретно. Уже несколько дней я чешу свою задницу и думаю, куда привести свою жизнь. И тут, внезапно, мой "братишка" Жорик звонит и говорит, говорит, что у него есть контакт на хороший кодеин. "Только не сдурей", - говорит он мне, но как же я мог пропустить такую возможность? Заморочиться не свойственно настоящему гопнику!
Это было как подарок судьбы! И я сразу же отправился к Жорику. Будь я седативным, я бы поехал спокойно, но мои нервы были на пределе и я практически пролетел на своем "тюнингованном" вторяке к его дому.
Пришел я к Жорику, а он уже бодяжит этот кодеин. "Гляди-ка", - сказал он, разливая по стаканчикам. У меня сердце замерло от радости. Я потянул хапку этого святого сокиры и мои проблемы на время забылись.
Мы с Жориком сидели, но уже не в его доме, а в торговом центре. Там всегда такое классное настроение, все эти витрины, красивые девчонки и шум магазинов. А народу, можно сказать, как на гердосе. Все забывают о своих проблемах и покупают то, что им не нужно.
Ну, как было самое время действовать. Мы притащили с собой ноутбук и взломали подключение к Wi-Fi в торговом центре. Залогинились на форуме, а там целая куча народу обсуждает свои "любимые" наркотики. Я решил поделиться своим хваленным кодеином, понимаешь, чтобы другие тоже попробовали. Делюсь, а тут кто-то подключается к этому же Wi-Fi и выглядит, что нашел закладку –
"Андрейская хапка".
Гопаря Андрея все воспевали, как великого героинчика. Такую сумку он сделал!
Каждый лох наркоман, который проникся моим гением, начинает хвалить, какую я "сумку" сделал. Отэтого, народ перестал обсуждать свои гердосы и закладки, они воспевают только меня. Я стал звездой форума!
А потом, через пару часов, появились менты и начали вычислять воров Wi-Fi. Наши мозги пропели острым звонком – мы с Жориком бросили ноутбук и мчались на своих вторяках. Мир был в режиме чб и все драйвили как сумасшедшие.
На следующий день я снова сел на вторяк и поехал в Жориков дом, чтобы попросить его еще порошка в закладку. Он как бы согласился, но потом понял, что у него кончилось. А я уже заморочился, мне как раз нужно было героинчиком поболее заняться. Если вы хотите пободяжить с кодеином и гердосом, запомните, что это всего лишь временная забава. А пока я обливаюсь потом и смотрю, как мой "братишка" рассказывает о том, как я умудрился стать героем форума, я улыбаюсь и думаю, что я покорил вселенную на одну закладку с кодеином.